Думаю не про те

Вже осінь кличе, та я все пручаюсь,
Із кожним днем сповільнюю свій крок.
Я не кричу, із осінню не лаюсь,
Мені б у весну, де цвіте бузок!

Мені б туди, де цвіркуни в травичці,
Де вітерець прокручує вітряк,
Й весняний дощ, й веселі блискавиці,
Де поцілунки-ласощі, їх смак!

Та що це я сумую? - Серце, досить!
Он листячко кружляє золоте,
Воно спокійне, хоч його і зносить.
Так, думаю сьогодні не про те.
                24.10.2012

На фото я с внученькой Каролинкой 24.10.2012


Рецензии
Люда! Грустить не надо, надо наслаждаться золотом осени и каждым моментом жизни. Всех благ и вдохновения в творчестве!
С теплом - Рая

Раиса Зимина 2   24.10.2012 13:30     Заявить о нарушении
Спасибо, Раечка! Стараюсь не грустить, но почему-то грущу. Сейчас сменю фотку к стихотворению. Вчера с внучкой была в парке.
До встреч!

Людмила Дзвонок   25.10.2012 14:24   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.