Сьогодні ховаюсь! Від Вас! Від людей!
Захворівши на голову та легені,
Як від привиду батька сам Амадей,
Я боюсь відчиняти броньовані двері.
Я боюсь визирати на двір із вікна.
Адже під стОлом багацько краще.
Ваші голоси – як фальшива струна..
Тоді нащо їх слухать? Скажіть мені, нащо?
Телефон не працює! Не створює шум.
Не вривається гоміном смуту й проблем,
Не збиває з мети, не рідішає дум,
Не навішує ярликів та емблем.
Я сама по собі! Доведеться змиритись!
Не моєму серцю, а Вашим планам!
А поки що в тишу хочу зануритись,
Сидячи з кішкою за диваном…
Сьогодн ховаюсь
© Copyright: Кристина Медина, 2012
Свидетельство о публикации №112102405669
Свидетельство о публикации №112102405669
Рецензии