Любов до батьк вщини

Прокидаючись кожного літнього ранку,
Ще до міцного сонця, ще до світанку,
Надіваючи мамину вишиванку,
Блукаю старинним містом,
Прикрашеним як намистом,
Людом привітним та прапорами,
Квітами посмішками, кольорами,
Історичним камінням із велетнем сенсом,
Що нічиїми грошима: ні євро, ні пенсом,
Не зрушити з міста і сил не лишити,
Лише сонця нитками можна прошити,
І себе в тії стіни, високіє стелі,
Наповнити мрію, змінити пустелі
На квітучі сади та поля сизих маків,
Відчути відрізність присмаків-смаків,
Мелодійною мовою світ пізнавати,
Та всіх незнайомців як рідних вітати,
Собою та ласощами пригощати,
Думками та насолодою,
Своєю та їхньою вродою,
Звичайно, за їхньою згодою,
За такою, вже сталось, нагодою ,
Відчути щастя шепотіння,
Відчути подих як летіння,
Побачити на власні очі,
Світ з висоти зоряно-ночі,
І келихом вина чи кави,
Ділитись із світом думками,
Тримати за руку кохання,
І не соромитись сльози,
Вдаватись в сонні позіхання,
До сновидінь струнко лози,
І так провести кожен день,
Щоб буріла в пам яті жага,
Щоб загубитись між пісень,
І до поезії тяга,
Яка безмежиці сяга…