Пізнати людиноньку через спів,
Через розповідь з сцени під сяйвом софітів,
Коли недоречність зайвовості слів,
Лишень ароматом вЕсняних квітів,
Майне десь у погляді, пальцях, чи звуці,
Розминеться з цікавістю, та лишить слід
У гаях насолоди, сонячнім лузі,
Чи слід таке бачить? Звичайно, слід!
Скінчивши розмову, крізь шум від овацій,
Ми рідним вважаєм того, хто співав,
З усією валізою горя та грацій,
Бо звучанням своїм сумнів він спростував…
Знайомство...
© Copyright: Кристина Медина, 2012
Свидетельство о публикации №112102405492
Свидетельство о публикации №112102405492
Рецензии