На вечір до полиць я книжки відкладу,
Заплющивши очі, потайну змовчу,
Доведу думки до певного ладу,
Трішки посиджу, та й одяг змочу.
А котра година? Невжее четверта?
Та нормальна ж людина… а я дуже вперта….
То може сніданок? Заварюю кави..
Прекрасніший ранок осінньой вистави…
Морозність вже маляром пише листи,
Щоб давільну самотність зуміти знести,
Щось тепле із рим на папері сплести,
Тай сусіду до сьомої віднести…
А потім знову дістати книжку,
І ніжитись з нею у теплому ліжку…
Бессонница
© Copyright: Кристина Медина, 2012
Свидетельство о публикации №112102405378
Свидетельство о публикации №112102405378
Рецензии