Горять сильніше з кожним роком,
Думки і спогади в мені.
І хочеться так ненароком,
В дитинство повернутися мені.
Де кращий друг і безтурботність
Заполонила увесь світ,
Здавалось, що не треба сотні
Незнаних слів, а вистачало лиш «привіт».
Коли прийде зима у душу,
Розвіє друг оце похолодання,
А зараз я про це забути мушу,
Бо світ геть інший, гра на виживання.
Але ніколи ще не пізно усе змінити -
Створити світло, там де утворився прах,
Тоді нам краще буде в світі жити
А наше щастя - лиш у нас в руках!
Правда життя
© Copyright: Нати Домини, 2012
Свидетельство о публикации №112102400524
Свидетельство о публикации №112102400524
Рецензии