Монотонними словами
Напишу я у вірші,
Що мене так непокоїть
Десь глибоко у душі.
То є заздрість і зловтіха,
Що руйнує між людьми,
Почуття це світле – дружба,
Те що в серці маєм ми.
Чи то Божа така воля,
Чи то наш невірний путь?
Та єдине знай ти друже
І ніколи не забудь.
Що в житті твоєму буде
Тисячі тих перешкод,
Але разом з вірним другом,
Розгадаєш щастя код.
Тож живи і розвивайся,
Це мета твоя єдина,
І з народом об`єднайся,
Будь собою, ти – людина!
Ти -людина!
© Copyright: Нати Домини, 2012
Свидетельство о публикации №112102400492
Свидетельство о публикации №112102400492
Рецензии