Осiнь
Зірками-айстрами на землю опада.
Ще багровіє жовтень дубовинням,
Але за обрієм ввижається зима.
Кружіння золотого листопада
Чарує неприхованою тугою.
І клекіт журавлиний тихо тане,
Вкриває сонце хмарою підпругою.
Хоч тепло, але то вже не зігріє.
Хіба, що душу, як на гойдалці катає...
І просинь літа на землі рясніє
Останніми блакитними квітками.
І я десь заблукала в дивних фарбах.
Серед туманних, мрійних та мінливих...
Мене не знайдеш - осінь різнобарвна.
Я... лише колір на її хустині...
Свидетельство о публикации №112102402367