Богдана Синюк Хват Прошу вас, простить

Кінця добігає червонеє літо –
В природі, а також в моєму житті,
Жовтіють трава, і дерева, і квіти –
Прийшла, якось, осінь і думки не ті…

Волосся моє було чорним, аж синім,
Змінило свій колір, блиск гасне в очах.
І дивний малюнок із безлічи  ліній –
Моє то життя, в чорно-білих тонах.

Не знаю, когось чи образила словом,
Увагу й тепло чи комусь не дала?
Я прошу вас, люди, – не треба докори…
Як доля траплялась, так я і жила…

Тут все щось не так, щось інакше б зробити?
Миттєвостей щастя не станеться знову…
Приходить пора мені світ залишити.
Прошу вас, пробачте!...До смерті готова…

****************************************
Кончается лето. В природе и в жизни
Краснеют деревья, желтеет трава
И чувствую я, как меняются мысли
Как осень ко мне незаметно пришла

И волос мой длинный, чёрный, аж синий
Меняет свой цвет и блеск гаснет в глазах
И странный узор из причудливых линий
Сплела моя жизнь, в черно - белых тонах

Быть может, кого-то ударила словом
Кого- то вниманием вскользь обошла…
Прошу, не ответьте мне грозным укором
Как мне получалось, так я и жила

Здесь всё что не так, никогда не исправить
И счастья мгновения не повторить
Приходит пора эту землю оставить
Я к смерти готова. Прошу вас, простить