Загадка женственности

Я розгадала загадку часу,
Чому жіночки не тендітні давно!
І хочу звернуть усю людську масу,
На такеє звичайне собі кіно.
Назва доречна «Бувай, Королево!»
Сенсу нема, та увагу зверніть,
Як ці герцогині із поглядом лева,
Були жіночні і кожну мить
Ведуть себе начебто все у світі,
Створено лиш буть підлогой чобіт,
Та всі романи, плітки так звиті,
Щоб не торкатись на ділі важких робіт.
Сукні, перлини, коштовності, бали..
Дитина із часом від Герцога – батька.
І все існування заради забави,
А інші долі – то так, лише цяцька!
Та згодом одна якась сильная краля
Забажала з чоловічої тіні вийти,
Поділилась з іншими й наказала:
Чоловічо-жіночий костюм мені шийте!
Спідниці змінили чорняві штани,
Жакети під них вже іншой породи.
Прикраси грубіші.. Чи де ж вони?!
Ось результат жіночної згоди!
За все вони б ються: влада, права!
Болить моє серце, кругом голова…
Як же так?! Де ті пестощі господині?
Що готує смачненько? Почита чоловіка?
Бо в сьогоднішній нашій сучасній днині,
Мужлани скорочують собі віку,
Бо жінка сильнішою робиться з часом,
Набуває могутності й розуміння,
І вже із нижчим чи трішки глупішим класом
Спілкування нема без моря терпіння..
Закликаю, Шановні! Верніться до тями!
Чоловікові владу таки поверніть!
І нехай історичні сОромні плями
Будуть змиті. ПрОшу, плаття одягніть!
Поверніть собі ніжність, коханність, красу..
Самобутність, квіти, ранІшню росу…
Насолоду від кожной спокійной години,
Від читання віршів, шиття нарядів..
Тоді у кожній великій родині,
Стане менше сварок і злих розладдів!
Схаменіться! Вибачтесь! І йдіть по обід,
Порадуйте батька та свого сина,
І за стільки ворожих та гостріх літ
Вони вперше скажуть: Така ти красива…