Три геранi

Три геранії  на  моїм  вікні
В одного цвіт червоний,  два бузковi 
Коли цвітуть  нагадують  мені,
Як давній сон мое минуле знову...

Доріжкою  що бігла  до воріт,
Тебе з вікна я  часом  виглядала,
Та поливала  тих  гераній  цвіт
Щоб матінка  моя  не  здогадалась.
 
Та не спитала, а чому не спиш?
Навіщо квіти часто поливаеш?
А я питала серце, чом болиш,
Вже місяць сходить, а його немае?

Геранії цвіли,  як  я  цвіла,
Коли ти стукав у віконце.
Весна тоді кохання принесла,
Та тільки рано закотилось  сонце...

Роки  минають  на  моїм  вікні,
Геранії вже росцвітають знову.
Минуле все нагадують мені,
Оцей  червоний, і ті  два  бузкові...


Рецензии