Три геранi
В одного цвіт червоний, два бузковi
Коли цвітуть нагадують мені,
Як давній сон мое минуле знову...
Доріжкою що бігла до воріт,
Тебе з вікна я часом виглядала,
Та поливала тих гераній цвіт
Щоб матінка моя не здогадалась.
Та не спитала, а чому не спиш?
Навіщо квіти часто поливаеш?
А я питала серце, чом болиш,
Вже місяць сходить, а його немае?
Геранії цвіли, як я цвіла,
Коли ти стукав у віконце.
Весна тоді кохання принесла,
Та тільки рано закотилось сонце...
Роки минають на моїм вікні,
Геранії вже росцвітають знову.
Минуле все нагадують мені,
Оцей червоний, і ті два бузкові...
Свидетельство о публикации №112102304293