* * *
Твої слова донесли ці вітрила,
Холодна осінь в крапельках дощу.
Мабуть, тебе зачарувати я зуміла,
Ти закохався в посмішку мою.
На небі блискавка шалено спалахнула,
Відлуння грому прокотилося услід.
Щось незвичайне усім серцем я відчула –
То є кохання загадковий світ.
І твої очі знову мене кличуть,
Де є спокуса щось нове знайти.
Якби ти знав , як твоя хустка личить,
Яку в день ангела подарував мені.
Тво слова донесли ц в трила
© Copyright: Лариса Яновская, 2012
Свидетельство о публикации №112102311043
Свидетельство о публикации №112102311043
Рецензии