Вже давно розбіглися дороги,
Одніею йшли, тепер їх дві.
Розійшлись далеко за порогом,
Лиш зостались спогади живі...
Сонечко за обрій вже сідае,
Промінь гасне в кленах за вікном.
Любий мій, чому ж тебе не мае,
Як тебе чекаю вже давно ?
Шепче травень листячком зеленим,
Що весна садок мій одягла,
Чи колись ти згадуеш про мене
Може пам’ять вже не зберігла?
Синій вечір за вікном дрімае,
Обіймають сутінки вікно.
Не прийдеш до мене - серце знае,
А чекати буде все одно...
Любий мiй, чому тебе не мае?
© Copyright: Лисняк Лидия, 2012
Свидетельство о публикации №112102202626
Свидетельство о публикации №112102202626
Рецензии