Змерзла любов по вулицях порожніх
Ходила, бродила і пісню співала
Дивилась очами, шукала перехожих
Просила те, чого вона не мала.
Просила вона - життя серед муки
І горі і в радості завжди буть удвох.
Померти лиш разом, узявшись за руки,
А що буде далі, розсудить лиш Бог.
Вночі вдалину летіли машини,
Стирались всі обриси, змивалися знаки.
Любов сиділа на лавці донині
Дивилась очами бездомної собаки.
Вечірнєє місто, гуляють вітри
В очах - просто смуток, в руках - сильна мрія
Все, що у минулому - просто зітри
Уста, ніби шепчуть, що це – ейфорія!
Ейфор1я
© Copyright: Нати Домини, 2012
Свидетельство о публикации №112102200153
Свидетельство о публикации №112102200153
Рецензии