У свiтлi зоряного дня
ідуть дощі, минають ночі,
до сліз моїх такі охочі,
де кожен крок - то навмання
Йдучи, назви своє ім'я,
щоб не проплакала я очі,..
Та ні.. Сліпою краще буть
Привіт! Не бачу... Як же звуть?..
Свидетельство о публикации №112102210539
Чувствую, что у єтого стиха есть некая глубокая философия.
Алексей Федорович Чернов 16.01.2013 18:08 Заявить о нарушении
Мабуть, писала вночі, бо щось таке, не сильно ясне..
Екатерина Овсяник 17.01.2013 01:07 Заявить о нарушении
Уже и сама не помнишь, при каких обстоятельствах его писала?
Алексей Федорович Чернов 17.01.2013 12:39 Заявить о нарушении
Екатерина Овсяник 27.01.2013 00:15 Заявить о нарушении
Алексей Федорович Чернов 06.02.2013 16:15 Заявить о нарушении