Так хочу душу опустити
У маринад людських думок,
Не хочу сльози серцем лити.
Впускати нечесть до зірок!
Я не відкрию правду їхню,
І не порушу ратний стрій,
В якому разом із тобою
Ми рвемо ниви людських мрій…
Мовчи, мовчи заради Бога,
Нехай говорить командир.
Я знаю, що близька тривога
Твоя по серцю, мені вір…
Я бачив пекло, де дівочі
Тіла горіли на столах.
Я бачив, бачив порожні очі,
І строфи гнівні в ланцюгах.
Скувати правду не під силу
В кайданки холоду і стін!
Вам не порушити людину,
Людину правди, а не слів…
Пишу, бо хто ж розкаже,
Про рай і пекло на землі.
Пишу… Поезія покаже,
Де промінь світла у пітьмі…
Стріляй! Закрий мені повіки,
Скажи, куди мені іти!
Але не смій сказати вовіки,
Як лик людини замести!
Inferno
© Copyright: Анатолий Городенець, 2012
Свидетельство о публикации №112102107730
Свидетельство о публикации №112102107730
Рецензии
Нет,лучше гогда украинскими буквами...)) А что мало стихов?
Но понравились..,))
Веснина Таня 19.11.2012 07:52 • Заявить о нарушении
Но понравились..,))
Веснина Таня 19.11.2012 07:52 • Заявить о нарушении
Хотя кое где или я неправильно прочла, или ритм сбивается...Не поняла пока...))
Веснина Таня 19.11.2012 08:05 Заявить о нарушении
Веснина Таня 19.11.2012 08:05 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.