У мить, коли набридли люди
І хочеться кудись втекти,
Я лісом дихаю на повні груди
І думаю, де зараз Ти.
Мені спокійно, тихо, одиноко.
Не знаю, чи тривожно, а чи ні.
Я хочу, щоби Ти був збоку
І поцілунки дарував мені.
Вже сонце закотилося за хмари,
І люди заховалися у сни.
У ночі є якісь незвичні чари -
Вона нагадує про радощі весни.
Я не люблю не наші ночі,
Проте в чеканні є свої плюси.
Я подумки цілую Твої очі,
А на моїх з'явилась крапелька роси.
2001
У мить, коли набридли люди...
© Copyright: Юлия Яремчук, 2012
Свидетельство о публикации №112102107577
Свидетельство о публикации №112102107577
Рецензии
