Confessionis
І шле тобі ключами журавлів…
З туману стрічка горам у волоссі…
Свідомість у полоні почуттів…
На землю зорі падають лякливо,
Вражає простотою вітру трюк…
Чи жити, чи померти – неважливо,
Рятує тільки сон мене від мук…
Є щось у жовтня дивне, потойбічне…
Можливо, тлін… на стежці лісовій…
Від пристрасті дихання неритмічне.
А ти… далеко… ти… на жаль… не мій…
Ридає небо… злива, як причастя…
Впускає холод щупальці у кров…
Коханому, прошу, дай, Боже, щастя…
Хай зігріва його Твоя любов…
Свидетельство о публикации №112102106441
Елена Горшкова 3 23.10.2012 10:02 Заявить о нарушении
Марина Алдон 28.10.2012 14:47 Заявить о нарушении
Елена Горшкова 3 28.10.2012 15:16 Заявить о нарушении
Впускає холод щупальці у кров…
Коханому, прошу, дай, Боже, щастя…
Хай зігріва його Твоя любов…
.................................
Мариночка, я ведь не зря сравнила с писней лисовой....
Елена Горшкова 3 28.10.2012 16:22 Заявить о нарушении
Елена Горшкова 3 28.10.2012 16:28 Заявить о нарушении