Бабочка. Виктор Володин. Перевод на украинский

Метелик

Не відчувши в торішньому пилі весни,
позирає метелик, як пляма, з стіни.

Це знайомий художник його малював,
просто так малював – ні копійки не взяв.

По шпалерах узори обвідкою йшли;
Це узимку було. Як морози гули!

Тріскотіла земля, мов волоський горіх:
Видно, Богу снігів не хватило на всіх.

І з тієї пори він сидить як живий,
А мене непокоїть бронхіт затяжний.

І шкарпетки я штопаю сам шерстяні,
кип'ячу молоко, п’ю таблетки міцні.    

І так тяжко я жінку прекрасну люблю,
Безнадійно кохаю – лиш губи кривлю…


Переклад з російської Олени Матвієнко.



Виктор Володин

Бабочка

В прошлогодней  пыли и не чуя весны
Смотрит бабочка кляксой цветной со стены.

Мне знакомый художник ее рисовал,
Просто так рисовал – ни копейки не взял,

По обоям бежали узоры каймой;
Это было зимой, прокаленной зимой.

Как трещала земля! Словно грецкий орех:
Видно Богу снегов не достало на всех.

С той поры она точно живая сидит,
А меня все изводит проклятый бронхит.

И я штопаю вязаной шерсти носок,
Кипячу молоко, да толку порошок.

И прекрасную женщину тяжко люблю,
Безответно люблю – только губы кривлю.