Поривання
Ти знаєш все, до глибини душі,
Я мабуть в тебе закохалась,
Якщо присвячую такі вірші.
Я не свята і рай мені не світить
Але в пекло також не візьмуть
Я не прошу в тебе дарунків й квітів
Ти просто трішки поруч тут побудь
Мовчиш? Мовчи, а що казати
Навіщо підіймати буревій?
Я дуже вдячна тобі, любий
Може, колись, ти будеш мій.
Свидетельство о публикации №112102111515