1. У старих будинках, де розбиті всі вікна,
я блукаю пітьмою, я чекаю на світло...
Мені страшно піднятися на наступний поверх,
мені страшно дізнатися, що за тим порогом.
Поясни мені,
покажи мені:
ким є я при світлі.
Ті яскраві дні,
наче сни вони,
пропадають у пітьмі...
Пр. В мені є трохи пітьми -
не сподіваюся на світло.
В мені є трохи пітьми!
Можливо, скоро я звикну.
2. По дерев'яним сходам я тягну гріхи.
Дай доспівати коду, бо порвуся на шматки!
Не зупиняй мене, не рви мою шкіру.
Лиш підіграй мені та пусти на міни.
Поясни мені,
покажи мені,
ким є я при світлі.
Ті яскраві дні,
наче сни вони,
пропадають у пітьмі...
Пр. В мені є трохи пітьми -
не сподіваюся на світло.
В мені є трохи пітьми!
Можливо, скоро я звикну.
Трохи п тьми
© Copyright: Натаниэль Белоостровская, 2012
Свидетельство о публикации №112102111166
Свидетельство о публикации №112102111166
Рецензии