Богдана Синюк-Хват близко к тексту и смыслу? Война

Війна! Я слово це не хочу більше чути,
Воно ж мені лунає знов і знов.
Безглуздою, Людина, як ти можеш бути
І проливати братню ,людську ж кров?
Що думки всі твої туди уносить,
Де тільки звіри дикі можуть жити?
Стривай! Не треба, стій! бо може, досить!?
Як можеш брата ти свого убити?
Й забруднений у братовій крові,
Такої ж самої людини, як і ти,
Вважаеш швидко ти відмиєшся доволі
Від смерті запаху? Та  ще й до чистоти?
Як би не так! дієва та отрута:
Душа твоя в безодні згине, у печері…
А зброя у житті завжди присутня –
Й Наступним ранком у твої все ж влучить двері.

********************************************

Война! не слышать бы вовек,
Как это слово произносят
Ну как же глуп ты, Человек,
Что мысль твою туда уносит,
Где только звери могут жить
Ты думаешь, убивши брата,
Такого же землЯнина как ты,
Испачкавшись в крови,
Вдыхая запах смерти -
Отмоешься, когда нибудь, до чистоты?
Как бы не так! От трупных ядов
Душа твоя погибнет, ты поверь!
Ну а оружие, (всегда есть рядом),
На завтра выстрелит в твою же дверь!