Дуже вдячний тобi...
Днiре, велетню мiй, як найкращий поштар,
Розшукай мою милу, дiвчину кохану
I цi вiршi на спогад ти їй передай.
Ти гойдав нас ласкаво на хвилях у човнi.
Для закоханих помiч - твоє спiвчуття.
За бортом шелестiла, як наспiв колисковий,
Свiтла мрiя про наше майбутнє життя.
Та бiда незабаром. Неждана-негадана.
Я полинув на пiвнiч, на пiвдень - вона.
Та невже ж така доля була нам загадана -
Взяла в прийми чи в найми чужа сторона.
Як давно у ночi я не чув солов`я.
Сум, як вiтер летить у самотню кiмнату.
Я до тебе звертаюсь, Днiпро, де моя
Незакiнчена пiсня? Поможи розшукати.
Свидетельство о публикации №112102008694
Гарні поетичні рядки, все так гарно написано, що замилувалась вашою поезією.
Як Вам вдається так писати, що сердце наче птаха б'ється.
Так гарно, чи то кохання таке було у Вас, що забутися не можливо через роки. І смуток, як відлуння долі, що не склалась, вдаються відчути неначе вчора це було.
З повагою Галина.
Галина Би-Локур 27.10.2017 22:11 Заявить о нарушении
Будь ласка, не плутайте ЛГ з автором.
А взагалі, дякую.
Леонид Пауди 28.10.2017 01:16 Заявить о нарушении
І красою дівчини, що очі були вже засмучені.
Це кохання через життя пронеси,
Бо коріння з землею не розлучні.
С повагою.
Галина Би-Локур 20.09.2018 21:16 Заявить о нарушении