Пустунчик дощик стукае в вiкно
Маленький, ніби бавиться зі мною.
Притих... завмер... сховався під стіною,
А перехожі... наче у кіно.
Ти ще стоїш, чи маришся мені?
Вологу руку простягнув до клена.
А гілочка тремтить жовто-зелена,
Неначе дні пригадує сумні.
“Мені так нудно... Виглянь у вікно!
Чи запроси зігрітися у хаті...”
Кущі смородини нестрижені, патлаті
В саду знівеч'я грають в доміно.
“На філіжанку кави запроси!..
Нехай позбудусь прикрої зажури...”
Спливає час... кудись біжать фігури...
Січе сердитий дощик навскоси...
Свидетельство о публикации №112101904551
Елена Яковлева 5 01.11.2012 00:57 Заявить о нарушении
Вера Кухарук 06.11.2012 15:53 Заявить о нарушении