Пустунчик дощик стукае в вiкно

Пустунчик  дощик стукає в вікно,
Маленький, ніби бавиться зі мною.
Притих... завмер... сховався  під стіною,
А перехожі... наче у кіно.

Ти ще стоїш, чи маришся мені?
Вологу руку простягнув до клена.
А гілочка тремтить жовто-зелена,
Неначе дні пригадує сумні.

“Мені так нудно... Виглянь у вікно!
Чи запроси зігрітися у хаті...”
Кущі смородини нестрижені, патлаті
В саду знівеч'я грають в доміно.

“На філіжанку кави запроси!..
Нехай позбудусь прикрої зажури...”
Спливає час...  кудись біжать фігури...
Січе сердитий дощик навскоси...


Рецензии
Вера, Ваш дождик такой настоящий, что в комнате запахло влагой. Это просто чудо. Спасибо и успехов Вам. С пожеланием всего наилучшего

Елена Яковлева 5   01.11.2012 00:57     Заявить о нарушении
Леночка, спасибо Вам за добрые слова и пожелания! Удачи Вам и любви!

Вера Кухарук   06.11.2012 15:53   Заявить о нарушении
На это произведение написано 5 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.