Я не знаю чи він мене любив..
та за що мене можна було
любити...
За відкриті очі та щиру душу?
...але вірю що любив...
...адже я вірю що так..
Він сам цього не усвідомлював
та не знав...
що зі мною робити..
Гроші.. розум.. вони не зєднують
серця людей..
а розділяють їх...
Не дарма Господь визнав,
що пізнання добра і зла - тяжкий гріх.
Ми не повинні їх пізнавати..
а треба вірити...
просто вірити у любов та кохання...
І за цей тяжкий гріх людство поплатиться
...тяжким ... довгим.. болісним.. кінцем...
Я не знаю..
© Copyright: Ирина Росстикс, 2012
Свидетельство о публикации №112101903499
Свидетельство о публикации №112101903499
Рецензии