А ТИ?..
А може й перед радістю...Хто знає,
Коли заблудле серце прозріває
В житті...
Я наслухаю тишу. Білий дим
Тремке на землю стелить покривало.
Буває, що й осмислення замало
Для див.
Як легко йти по грані ясноти,
Але бува, що й легкість,мов кайдани.
Я до осмислень- все ж -іду крізь рани...
А ти?..
Свидетельство о публикации №112101800918