ТА ЗНОВ...

Мій вимисле, любове моя дивна,
О, як мені твою збагнути вдачу:
З тобою - божеволію і плачу,
Без тебе не життя - лиха година.

Гадала: відречуся, не пробачу
Тобі оцю роздвоєність шалену,
Та знов і знов на муку безіменну
Роки свої як тратила, так трачу...


Рецензии