обiцяв менi зiрочку з неба
так буває в життi, так буває.
але в тому нiхто не повинен!
пiсня, також, у просторi лине,
а кохання, до тебе, минає...
наче марево зникло з очей.
зрозумiла: слова є слова....
та Любов чи була? - не була.
сни зникають кохання ночей.
обiцяв менi зiрочку з неба!
про кохання, солодкi слова
ти казав! а Любов де була?!
зрозумiла: такоi не треба!
нiч минає, та сонячне сяйво
увiрвалося в мою кiмнату....
я дивлюся на тебе: занадто! -
поряд тiло твоє зараз зайве.
геть бридке i огидло дивитись! -
що лежить зараз поряд зi мною?!
як ранiш, вже не буду з тобою!
у джерела б пiрнуть, щоб умитись.
що лишилося з ночi "кохання"?
змити б всi поцiлунки, та дотики!
та чекаю, проснешся тож поки ти,
щоб сказати: "ти був тут в останнє"!
так буває в життi, так буває.
але в тому нiхто не повинен!
пiсня, також, у просторi лине,
а кохання, до тебе, немає...!
******* / 17.10.2012 г. /
Свидетельство о публикации №112101709840