Кинь...Посидимо за столом,
Вип"єм трохи сліпого дощу.
Все,що вчора здавалось злом,
Я сьогодні тобі прощу.
Ми на світечку цім - одні,
І годинник - один на всіх.
Цок-цок-цок...- і найвищі дні
Замете тополиний сніг.
Хтось байдуже згасить свічу,
І не гляне в наші кути.
Тож присядь... Я наллю дощу...
Пий до дна... І мені прости.
***
© Copyright: Тамара Севернюк, 2012
Свидетельство о публикации №112101700823
Свидетельство о публикации №112101700823
Рецензии