Серы и буднично тихи... Маргарита Метелецкая
Серы и буднично тихи
Столпы домов многоэтажных…
Стекают робкие стихи
Из свитка тем безумно важных…
И запахов река течёт,
Где лип цветущая аллея…
Взлетает сумка на плечо,
В ней лимонад из бакалеи…
Стекает на ресницы хмарь,
И затекает пот за ворот,
Пустыней - ветерок-сухарь…
Не пишется… Взмолиться впору…
Строка… Не то… Ещё строка…
Не то… Жарою мозг запудрен…
Хочу, чтоб ты была, строфа,
Неподражаемой и мудрой!
Оригинал
Стовпи багатоповерхівок
Сіренькі, наче будні мої...
Цікавих тем тоненька цівка
Тече з сюжетного сувою...
І пахощів ріка тече
Уздовж розквітлих лип алеї...
Злітає сумка на плече,
Де пива пляшка з бакалеї...
Стікає піт за комірець,
Стікає давній сум на вії...
Пустельно висохлий вітрець
Благальні наміри навіяв...
Посіпалась відмін стропа –
І мозок...знову вкрила пудра...
Ах, Боже, де ж ота строфа,
Неперевершена і мудра??
Иллюстрация из Интернета.
Свидетельство о публикации №112101707759