Так боляче.. і серце у жалю...
На сповіді не вимовити й слова.
Хіба-ж провина те, що я люблю?
Та, заборони, все гучніше мова..
Приречена до страти цяя ніч..
Думок, присяжні надають вердикти.
Кохаю щиро.. та не в тому річ..
Ковтаю знов, журби, гіркучі крихти..
В очах, немов би, порох та пісок..
А на щоках - стрімкі річки солоні..
Хоч до ''назАвжди'' - залишився крок,
Та вже навіки серце у полоні...
Так боляче..
© Copyright: Лясиена Криштальная, 2012
Свидетельство о публикации №112101608331
Свидетельство о публикации №112101608331
Рецензии