Як сумно. укр

Людмила Петрук
Сховалось літо тепле за хмарини...
Ще гомонить струмочок біля ніг...
Та осінь укриває всі стежини,-
Лист падає на них неначе сніг...

А вітер тягне хмари за собою,-
Тікає від холодного дощу...
Та клин пташиний пізньої любові
Неначе промінь сонячному дню...

І тягнуться,за сонечком, у вирій
Птахи і люди, думки і серця,-
Напевно треба трохи їм зігрітись,-
Тому і прагнуть до свого тепла...

Вже листопад здіймається до неба,
За вікнами дощ сивий шелестить...
Як сумно, що тепер без тебе,
Я зустрічаю цю осінню мить...


© Copyright: Людмила Петрук, 2012
Свидетельство о публикации №112101600539
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Людмила Петрук
Рецензии
Написать рецензию
Другие произведения автора Людмила Петрук