Дорогая матінко, рідненька,
Плаче осінь за тобою чарівна!
Пригадалося - коли була маленька,
Як ти нас, кохана, берегла!
Як же турбувалася:" Вдягайтесь!"
Як переживала за всіма!
" В суперечки, любі, не встрявайте" -
Скільки мала у душі своїй тепла!
Як любити вміла, як чекати,
Із далеких міст своїх дітей...
Хто навчив тебе, матусю, піклуватись
Так старанно? Хто надав тобі ідей?
Розуміння і терпіння, серця вроду?
Мабуть, твої добрії батьки,
Що не знали в своїм домі непогоди...
Хай земля їм буде пухом на віки!
Хай буде пухом земля!
© Copyright: Раиса Андрейчук, 2012
Свидетельство о публикации №112101511088
Свидетельство о публикации №112101511088
Рецензии