Татовi...

Марина Степанская
Атропа невблаганна павутинку

Розрізала, спинивши плин життя...

До Бога Ти полинув! І сльозинку

Криваву Янгол втер Тобі... Буття

 

 

Здригнулось, розчепірившись від болю,

Створивши порожнечу... Тату мій

Стражденний! З тіла тлінного на волю

Господь Тебе покликав, і сувій

 

 

Земного існування Він, згорнувши,

Молитву дав живим про Тебе. Тато,

В оселю Божу двері відімкнувши,

Пішов, лишивши нас побачення чекати...

 

 

14.10.2012


© Copyright: Марина Степанская, 2012
Свидетельство о публикации №112101409751
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Марина Степанская
Рецензии
Написать рецензию
Написать рецензию     Написать личное сообщение     Другие произведения автора Марина Степанская