Богдана Синюк-Хват близко к тексту Опять туман
І під колесами, крекочучи, біжить
Дорога разом з вітром геть із ганку
В той край, що очі бачуть у цю мить.
В той край, де сумно стоЇть горобИна –
Пташок жде на сніданок. Де поля,
Вигіни синіх гір, далекиї рівнини
Породжують той крик: «МОЯ ЗЕМЛЯ!»
Де розчинившись зовсім, без залИшків,
Красотам, дИвам дивним все радіє.
Все музикою сповнене та дише,
Де є політ твоїм всім смілим мріям…
**************************************
Опять туман пробит рассветом
И под колёсами кряхтя,
Бежит дорога, вместе с ветром…
Туда, куда глаза глядят
В тот край. Где грустные рябины
Ждут птиц на завтрак. Где поля,
Изгибы гор, или равнины,
Рождают крик: - «Моя ЗЕМЛЯ»
Где растворишься без остатка,
Внимая дивной красоте,
Где музыка той неги сладкой
Даёт полёт твоей мечте
Свидетельство о публикации №112101409307
С теплом и уважением,
Богдана Синюк 14.10.2012 21:25 Заявить о нарушении