Листи для тишi Письма для тишины

Листи для тиші. (укр.)
    Колись, дуже давно, коли вже існували перо чинні ножі та використовувались за призначенням - люди грамотні та віддалені один від одного - писали листи. Існували люди, котрі доставляли конверти з різноманітними подіями та долями всередині, за адресами, що були вказані. Таких людей називали «листоношами».  Правдивий листоноша за почерком, яким був заадресований лист міг відчути про що, або хто писав той, або інший лист.
 Листи можна поділити на: родинні, ділові, романтичні, описові, міжгалактичні, між часові … та багато інших.
    Серед всіх видів листів є такі, які об’єднуються в одну групу. Це листи для тиші. Листи, котрі читати потрібно в абсолютній тиші, коли з кожним наступним словом все чіткіше і чіткіше чуєш голос того, хто писав тобі цього листа.
    Енергетика листів для тиші - заспокоює, надихає на добрі вчинки, на безкорисну допомогу тим, хто того потребує. Інколи, такі листи є добрими ліками не тільки для душі, але й для тіла.

***
    Здрастуй незнайома душа. Оскільки ми обмежені зараз своїми фізичними тілами, часом та простором - то, навіть, просто познайомитись зі всіма, або хоча б з більшістю - немає фізичної змоги. Тому й пишу тобі цей лист: «Лист для тиші». Можливо, а скоріше за все так воно і є - то мій лист не є першим, і, навіть, не другий. Багато хто з тих, кому є що сказати іншим - писали такий лист. Правдоподібно, що ті листи мали іншу форму, але співзвучні з моїм за змістом. Це крик однієї душі до інших. У цьому вигуку - досвід, пережитий власною сутністю.   …хоча все, що нам потрібне вже давно записане в «Святому письмі» (Біблії). Однак, стиль напису текстів «Святого писання» - відмінний від сьогоденного.  Можливо, що зміст листів з Біблії людям (переважній більшості) недосяжний не тому, - а тому, що людство просто не хоче читати листи. Сьогодення читає лише короткі повідомлення (sms), у яких тільки: «привіт!», «як справи?», «ти мене кохаєш? », «мені дуже погано!» тощо.
    Отже, знову привіт, невідома душа! Оскільки душі не розмножуються, то не важливо у якому ти зараз перебуваєш тілі.
    Оскільки ти все ще це читаєш - то, скоріше за все - ти на такому етапі життя, що зіткнувся з цілковитим непорозумінням з іншими людьми та нерозумінням кінцевої мети свого існування. Тобі не зрозуміло: чому усім навколишнім щось від тебе потрібно, а тобі вони нічого не пропонують натомість, а тим більше «за дурно». Статки тут не відіграють ніякої ролі: якщо ви заможніші то те, чого хочуть від тебе інші - просто з більшою кількістю нулів. По суті, інші від тебе хочуть все, а особливо - твоє нікчемне життя!  Але - навіщо? Саме життя їм не потрібне, тому, що вони з ним нічого  не зможуть зробити. Душі належать лише Богу.
- То чому ж інші тикають палиці в колеса твоєму возу?  - Можливо, переживають, що забракне кисню?  Чи продуктів харчування?   - Це звичайні страхи плоті! Отже, - плоть захопила душу, котра живе в ній. Без душі - плоть звичайна органіка. - Тоді який зміст боятися, або допомагати органіці, що переживає лише за те, щоб довше проіснувати?!
    Радше потрібно допомагати душам вистояти у боротьбі з плоттю.  Ми частіше бачимо це на цвинтарі, - де моляться за душі, що вже залишили тіла, шкодують за згаяний час, котрий пролетів, під час якого ті душі карталися у плоті.
    Зазначу, що молитви мають адресу,так як і листи. По суті - це звукові листи, або ж у формі думки (вона за все прудкіша)  до одного Адресата. Але Той, до кого моляться душі у тілах - Сам знає, що тій чи іншій душі потрібно.
   Виникає питання. І це не «Що?», «Де?», «Коли?» - це питання: «Чому?»! Той, Хто володіє душами - не дає нікому звіту і нікому не сповідається. Тут, там, навкруги - все Його, а головне і тіло, а ще головніше - душа.
    Щоб людству легше жилося і були дані десять заповідей. Ці заповіді - немов всевидяще око. Уявіть, що воно завжди коло вас: і коли смажите собі яєчню, підписуєте важливий документ, обманюєте співрозмовника, зраджуєте клятві, радієте найменшому успіху - завжди і всюди вони з кожним із нас. Відчуваєте ви їхню присутність чи ні - байдуже, вони завжди коло вас. Вони як відеокамера,що фільмує кожну вашу дію чи бездіяльність.
    Коли ти хочеш щось змінити - то повинен сам зрозуміти, а радше уяснити чого ти хочеш?
- Чого ж ти хочеш? Таке запитання я ставив багатьом. 99.9%  говорили: про гарну сім’ю, здоров’я, достаток тощо. Коли я говорив, що це не правильно - зіниці їх збільшувалось. Я говорив їм, що хотіти потрібно вічного життя після воскресіння. Так, як в рекламі  «Pepsi»: «Ask for more» (вимагай більшого)!  Що може бути більшим для людини окрім воскресіння?
Отож - пориньте у світ спокою та тиші листів зі «Святого письма». Коли читання стане щирим - Бог відкриє ключі шифрів у цих листах. Ці ключі для кожної спраглої душі різні, тому ніхто не може правильно навчити читати ті листи. Все індивідуально, тому що Бог любить кожного з нас зокрема: і мене, і тебе, і - всіх!
    Думаю, що не варто більше витрачати вашого часу на мої, чи будь чиї інші додатки до справжніх листів для тиші.
    Отже, беріть в руки Біблію та насолоджуйтесь і пізнанням, і - новим життям, яке почнеться у вас з наступної миті.

 

Письма  для  тишины.   (рус.)
    Когда-то, очень давно, когда уже существовали перочинные ножи и использовались по назначению - люди грамотные и удаленные друг от друга - писали письма. Существовали люди, которые доставляли конверты с разнообразными событиями и судьбами внутри по адресам, которые были указаны. Таких людей называли «почтальонами». Истинный почтальон по почерку, которым было заадрессованое письмо, мог почувствовать: о чем там написано, -  или кто писал то или иное письмо.
    Письма можно разделить на: семейные, деловые, романтические, описательные, межгалактические,  междувременные, и ...   другие.
  Среди всех видов писем есть такие, которые объединяются в одну группу. Это письма для тишины. Письма, которые читать нужно в абсолютной тишине, когда с каждым последующим словом все четче и четче слышишь голос того, кто писал тебе это письмо.
 Энергетика писем для тишины - успокаивает, вдохновляет на добрые дела, на бескорыстную помощь тем, кто в этом нуждается. Иногда такие письма являются хорошими лекарствами не только для души, но и для тела.

***
    Здравствуй незнакомая душа. Поскольку мы ограничены сейчас своими физическими телами, времени и пространства - то, даже просто познакомиться со всеми, или хотя бы с большинством - нет физической возможности. Поэтому и пишу тебе это письмо: «Письмо для тишины». Возможно, а скорее всего так оно и есть  - то мое письмо не является первым, и даже не второе. Многие из тех, кому есть, что сказать другим - писали такое же письмо. Правдоподобно, что эти письма имели другую форму, но созвучны с  моим по содержанию. Это крик одной души к другим. В этом возгласе - опыт, приобретённый «своею шкурою». ... Хотя все, что нам нужно уже давно записано в «Святом письме» (Библии). Однако, стиль написания текстов «Священного писания» - отличается от обыденного. Возможно, что содержание людям (подавляющему большинству) недостижим совсем не потому, - а потому, что человечество просто не хочет читать письма. Современность читает только короткие сообщения (sms), в которых только: «привет!», «Как дела?», «Ты меня любишь? », « Мне очень плохо! »И другие.
    Итак, снова привет, неизвестна душа! Поскольку души не размножаются, то не важно, в каком ты сейчас находишься теле.
    Поскольку ты все еще это читаешь - то, скорее всего - ты на таком этапе жизни, когда столкнулся с полным непониманием других людей и непониманием конечной цели своего существования. Тебе не понятно: почему всем окружающим что-то от тебя нужно, а тебе они ничего не предлагают взамен, а тем более «бесплатно». Состояние здесь не играют никакой роли: если вы богаче, то чего хотят от тебя другие - просто с большим количеством нулей. По сути,  другие от тебя хотят все, а особенно твою никчёмную жизнь! Но - зачем? Сама жизнь им не нужна, потому что они с нею ничего не смогут сделать. Души принадлежат только Богу.
- Так почему же другие тычут палки в колеса твоей телеги? - Возможно, переживают, что не хватит кислорода? Или продуктов питания? - Это обычные страхи плоти! И так плоть захватила душу, живет в ней. Без души - плоть обычная органика. - Тогда какой смысл бояться, или помогать органике, что переживает только за то, что б чем  дольше просуществовать?
Скорее нужно помогать душам - выстоять в борьбе с плотью. Мы, чаще видим это на кладбище, - где молятся за души, которые уже покинули тела, жалеют о потраченном времени, что пролетел, и во время которого те души маялись во плоти.
    Отмечу, что молитвы имеют адрес, как и письма. По сути - это звуковые письма, или в форме мысли (она быстрее всего на свете) к одному Адресату. Но, Тот, кому молятся души в телах - Сам знает, что той или иной души нужно.
Возникает вопрос. И это не «Что?», «Где?», «Когда?» - Этот вопрос: «Почему?»! Тот, Кто владеет душами - не дает никому отчета и никому не исповедуется. Здесь, там, вокруг - все Его, а главное и тело, а еще важнее - душа.
    Чтобы человечеству легче жилось, и были даны десять заповедей. Эти заповеди - как всевидящее око. Представьте, что оно всегда у вас: и когда жарите себе яичницу, подписываете важный документ, обманываете собеседника, предаете клятве, радуетесь малейшем успехам - всегда и везде они с каждым из нас. Чувствуете ли вы их присутствие или нет - неважно, они всегда у вас. Они - как видеокамера, снимает каждое ваше действие или бездействие.
    Когда ты хочешь что-то изменить - то должен сам понять, а скорее уяснить: чего ты хочешь?
- Чего же ты хочешь? Такой вопрос я задавал многим. 99.9% говорили о хорошей семье, здоровье, достатоке и т.д.. Когда я говорил, что это не правильно - зрачки их увеличивалось. Я говорил им, что хотеть нужно вечной жизни после воскресения. Так, как в рекламе «Pepsi»: «Ask for more» (требуй большего)! Что может быть большим для человека кроме воскресения?
Поэтому - окунитесь в мир спокойствия и тишины писем со «Святого письма». Когда чтение станет искренним - Бог откроет ключи шифров в этих письмах. Эти ключи для каждой жаждущей души разные, поэтому никто не может правильно научить читать эти письма. Все индивидуально, потому, что Бог любит каждого из нас: и меня, и тебя, и - всех!
    Думаю, что не стоит больше тратить вашего времени на мои или на чьи другие приложения к настоящим  писем для тишины.
    Итак, берите в руки Библию и наслаждайтесь и познанием, и - новой жизнью, которая начнется у вас в следующий момент.