Навіть якщо
ти підеш від мене обізвавши
з огидою лярвою, шльондрою
чи ше як гірше
я не ображуся.
Я звикла слухати образи
здавалося усе..
своє життя.
Але коли звикаєш
мабуть і сам стаєш
черствішим і можеш
ненароком когось образити.
Буду тебе любити,
думати,
ти назавжди
поселився
у
мене в душі та у моєму мозку.
Ніяка трепанація черепу тут не допоможе...
- А! Ну хіба трепанація..
Навiть якщо..
© Copyright: Ирина Росстикс, 2012
Свидетельство о публикации №112101403714
Свидетельство о публикации №112101403714
Рецензии