Ганна Осадко. Как виноградинка...

               Сон-воспоминание,
               сон - маленькой ласточкой из-под крыши,
               Сон, который можно носить прядкой волос в медальоне -
               про долгое лето на винограднике,    
               про ноги босые, нагретые белым песком,
               ты с кручи сбегаешь,
               которая держит море в фарфОровых рамках
              (чтобы оно не выплеснулось),
               видишь - на камне седом изумрудная ящерица
               пристально смотрит на тебя -
               и не боится.

               Запах соли и йода,
               мадеры, тепла золотистых волос,
               ветер отбрасывает пряди и обдувает шею,
               тени темнозелёной листвы,
               как большие мужские ладони
               прикасаются к коленям твоим...

               Тихо шушукают раковинки на нитке
               стайкою школьниц,
               и мелко звенят на тонких твоих запястьях,
               когда ты рукой ему машешь...
               Курячий бог*)во впадинке смуглых грудей
               обещает зелёное счастье -
               сладкое и прозрачное
               как виноградинка
               в твоих обветреных
               зацелованных губах...


                *   *   *


               як виноградинка
Ганна Осадко
Сон-як-спогад,
сон_як_маленька ластівка попід стріхою,
Сон, який можна носити, ніби пасмо у медальйоні –
про довге літо на винограднику,
про босі ноги, нагріті білим піском,
ти збігаєш  із кручі,
що притримує море у порцелянових рамцях (аби не вихлюпнулося),
бачиш – смарагдова ящірка на сивому камені  пильно на тебе дивиться –
і не боїться.

Запах солі та йоду,
мадери, теплого золотого волосся,
Вітер, що підкидає пасма і обдуває шию,
тіні темно-зеленого листя,
схожого на широкі чоловічі долоні,
що торкаються твоїх колін...

Мушлі на шворці тихо шушукаються,
як зграйка школярок,
і дрібно дзвенять на худих зап'ястках,
коли кличеш його рукою…
Курячий бог у западинці поміж засмаглих грудей
обіцяє зелене щастя -
прозоре й солодке,
як виноградинка
поміж твоїх  обвітрених,
зацілованих губ…


© Copyright: Ганна Осадко, 2012
Свидетельство о публикации №11209273920