Богдана Синюк-Хват Обманщица осень

Дурисвітка-осінь ще теплом манила,
В бік негоду бросивши, десь туди назад,
Ковдру різнобарвну в ноги простелила –
Схожий був на вЕсну старий листопад.

Підставляю сонцю стомлениї плечі,
Я останніх квітів чую аромат,
Та про все забула…То, якщо б не вечір…
Хмурий та осінній завітав в наш сад.

Нагадав, що поруч сніг-морози злиї –
Холоди – не тітка… і це все нас жде…
Тож троянди сплячі в сад піду укрию.
Як зима, зненацька, вніч до нас прийде?

*************************************

Обманщица осень теплом поманила,
Ненастье отбросив, куда-то назад
Ковром желто-пёстрым под ноги стелилась
В весну превращался старик листопад.

Подставив под солнце усталые плечи
Вдыхала последний цветов аромат
Забыла про всё я, ах! если б не вечер…
Холодный, осенний примчался к нам в сад

Напомнив, что где-то снега и морозы
Что холод не тётка…  и это нас ждёт…
Пошла укрывать я уснувшие розы.
А вдруг этой ночью зима к нам придёт?