Я посмеялась над собою,
Беззлобно так, со стороны –
Я, помню, увлеклась тобою
В те дни цветущие весны.
То лето быстро пролетело.
Смотрю – и осень отошла…
Январь морозит руки, белый.
И на душе – зима... зима…
Ты был изменчив, как природа –
Не знала я, как угодить:
Какой в душе прогноз погоды?
И где, и что тебе болит?…
И вытекали мои слезы,
И вымывались чувства все.
И по ухабистой дороге
Катилась жизнь на колесе…
*****************************
Я посміюся над собою
Побачу, ніби з сторони,
Як захопилася тобою
В ті дні, розквітлої весни
А потім літо пролетіло
Дивись, вже осені нема
Морозить руки січень білий
І на душі зима... зима...
А ти мінявся, як природа,
І я не знала як вгодить
Яка в душі твоїй погода
І в який бік тобі кортить...
І витікали гіркі сльози,
І вимивали почуття
І камінцями по дорозі
Котилося моє життя.
Богдана Синюк-Хват Горькое
© Copyright: Георгий Олегович Хват, 2012
Свидетельство о публикации №112101308134
Свидетельство о публикации №112101308134
Рецензии
Очень точные и очень поэтические переводы у ВАС, Георгий.
Вы талантище!
С теплом и уважением,
Богдана Синюк 14.10.2012 12:42 • Заявить о нарушении
Вы талантище!
С теплом и уважением,
Богдана Синюк 14.10.2012 12:42 • Заявить о нарушении