Ганна Осадко. Бабье лето

         ...Лето - вжик! - пролетело,
            как хюндай мимо станции безымянной -
            без остановки -
            серебряный прочерк тире
            между севом и сбором картошки...


                Так всегда, ежегодно -
            Этот горький клубящийся дым память режет больше, чем очи,
            задубелые эти руки, не знавшие рукавиц,
            эти крошки песка, крошки белой манны небесной
            на дне августового кофра...

         ...Доползти солдатом израненным, брошенным при отступлении
            до кровавой полосы октября
            Ощущать коленями влажную твёрдость орехов в ещё высокой траве,
            прислушиваться ночами к вскрикам тревожным птиц
            из нЕкогда солнечного сплетения...

         ...тенью
            минувшего лета - млеющего и жалкого -
            бабье прийдёт
            в платочке ситцевом, беловолосая:
            Заговорит твои раны,
            в лоб поцелует,
            сказку расскажет
            про вечно серую уточку
            в сухих камышах времени...

         ...Эти несколько самых сладких дней, которые ты ждалА
            всю жизнь...
 

                *   *   *            


             бабине лiто
Ганна Осадко
...Літо – вжить – пролетіло,
Ніби хюндай повз безіменну станцію –
Не зупиняючись -
Срібна риска тире
Між закопуванням і збиранням картоплі...

            Так буває щороку –
Ці гіркі димовища, що ріжуть більше пам'ять, ніж очі,
Ці задубілі руки, що досі не вірять у існування рукавичок,
Ці крихти піску, білі крихти манни небесної на дні серпневої валізи...

...Долізти до кривавої смуги жовтня таким собі солдатом пораненим,
Залишеним при відступі,
Відчувати колінами гострі вогкі горіхи у досі високій траві,
Наслухати ночами тривожні крики птахів із колись-сонячного сплетіння...

...тінню
Проминулого літа – млосного і жалкого -
Прийде бабине
В хусточці ситцевій на волоссі білому:
Рани твої заговорить,
У чоло поцілує,
Байку розкаже
Про довічно_сіреньку качечку
У сухих комишах часу...

...Ці кілька днів найсолодших, яких ти чекала усе життя...


© Copyright: Ганна Осадко, 2012
Свидетельство о публикации №11209197447