Ганна Осадко. Богу приснились флоксы

             За-ме-реть
             В полУде этого жаркого полдня
             мурашкой,впечатанною в асфальт,
             поднять безголовую голову к раскалённому кругу золота,
             колесящему равнодушно -
             год за годом и век за веком...


              Убивают мужчины - упорно и методично,
              а жёны обычно
              готовят обед, мух истории отгоняя,
              а дети плачут, если нА руки их не берут,
              и хохочут когда их подбрасывают к небу.

              Муравьиные тропки наших трасс и шоссе
              ненадёжны как русла высохших речек,
              клинопись наших известий -
              убога
              в сравнении с птицами белых шумЕрских таблиц.

              все эти
              лица,
              слова,
              войны,
              любови,
              смерти -
              трава безымянная
              возле стиснутых ног
              скифской бабы.

              Сёдой одуванчик времён
              сам себя засевает в иссохшую землю
              век за веком себя повторяя...
              А Божьи веки
              опущены.
              Пора золотой фиесты.
              Гаджеты отключены.
              Господу снятся флоксы.

                *   *   *         
               

             Боговi сняться флокси
Ганна Осадко
За_в_мерти
в полуді цього спекотного полудня
Запечатаною в асфальт мурашкою,
Голову безголову підвести на розпечене золоте коло ,
Що колесує байдуже –
рік за роком і вік за віком…

Чоловіки убивають – вперто і методично,
Жінки звично
готують обід, відганяючи мух історії.
Діти плачуть, як їх не беруть на руки,
І регочуть, коли підкидають в небо.

Мурашині стежки наших трас і шосе
Непевні, як висохлі русла річок,
Клинопис наших новин –
То ніщота
Порівняно із птахами на білих шумерських таблицях…

Всі ці
Лиця,
Слова,
Війни,
Любові,
Смерті –
То трава безіменна
біля сходжених ніг
скіфської баби.

Сива кульбаба часу
Сіє сама себе у засохлу землю,
Повторює вік на віком,
А Божі повіки
опущені.
Час золотої фієсти.
Гаджети вимкнуті.
Богові сняться флокси.


© Copyright: Ганна Осадко, 2012
Свидетельство о публикации №11207044883







          


Рецензии