осінь.
десь година сьома.
холодно.
і дощ пройшов.
люди йдуть.
й в очах у всіх втома.
і частинка сна того.
вони йдуть.
всі з покерфейсом.
здавалось що емоцій й не було.
і я повільним кроком до кав"ярні
зайду, і все ж чекатиму його.
смак кави повністю мене розбудить.
і запах випічки приємно я вдихну.
а потім прийдеш ти.
й твої парфуми
свідомість одурманять же мою.
це завдяки Тобі життя змінилось
це завдяки Тобі змінилось все.
це ж тільки ти навчив мене всміхатись.
коли все сіре й на душі сумне.
Чекаючи його
© Copyright: Дарья Муръ, 2012
Свидетельство о публикации №112101200937
Свидетельство о публикации №112101200937
Рецензии