Ганна Осадко. Жёлтая субмарина

В детстве была у меня привычка - на себе примерять чужие головоломные истории,
как мамины платья, красивые, но безнадёжно большие,
прилаживать их к себе белой ниткой фантазии -
будто бы это я...

Однажды знакомая девочка мне рассказала,
как сбежала с уроков на школьный чердак,
со стареньким радиоприёмником подмышкой,
и пока серые мышки, затюканные, вроде меня, над учебниками корпели,
со старшеклассником там целовадась под звуки yellow submarine

Я в рот ей глядела, слушая зачарованно
и тёплой пылью пахло каждое слово,
и было наощупь шершавым и ощутимым,
как доски под спиной...
Толпились белые голуби у маленького оконца,
склёвывая крошки печенья мария,
их коготки царапали руку,
оставляя тоненький красный след на незагорелой коже...

Со старшкелассником в тучах плыла жёлтая субмарина,
увядшая шелуха поцелуев опадала на землю,
и так никогда не увиденный мною чердак,
пережитый чужими словами
побулькивал пластмассовым поплавком
из океана детской памяти...

            *   *   *

         жовта субмарина
Ганна Осадко
Мала звичку в дитинстві – приміряти на себе чужі карколомні історії,
ніби мамині сукні, гарні та безнадійно  завеликі,
припасовувати їх до себе білими нитками уяви –
а от би я...

Якось знайома дівчинка розповідала,
що утекла з уроків на шкільне горище,
зі стареньким радіо під пахвою,
і доки затюкана сіра мишва типу мене скніла над підручниками,
цілувалася  там зі старшокласником під звуки yellow submarine.

Я зачаровано слухала, зазираючи їй до рота,
і кожне слово вже пахнуло теплим пилом,
і було на дотик шкарубке та дотульне,
як долівка під спиною...
Білі голуби товклися біля малесенького віконця,
визбируючи крихти печива марія,
їхні кігтики черкали руку,
лишаючи червоні сліди на незасмаглій ще шкірі...

Жовта субмарина зі старшокласником пливла у хмарах,
зів'ялі пуп'янки поцілунків опадали на землю,
і горище, так мною ніколи і не побачене,
та прожите чужими словами,
вигулькувало пластмасовим поплавцем
із океану дитячої пам'яті...


© Copyright: Ганна Осадко, 2012
Свидетельство о публикации №11210017792