Пливуть за днями дні, неначе хмари,
А серце все надіеться і жде.
Що ось весна, свої розсипле чари,
На мій поріг прийде чи обійде?
На жаль, надіям я тепер не вірю,
Вони, як той над річкою туман.
Ой весно, не минай мое подвір’я,
Де у верби гнучкої тонкий стан.
Коли прокинуться, лиш перші квіти,
Ти легким вітерцем розкрий вікно.
Розсип по підвіконню первоцвіти
Будь ласка, я чекаю їх давно...
Ой весно, весно
© Copyright: Лисняк Лидия, 2012
Свидетельство о публикации №112101203654
Свидетельство о публикации №112101203654
Рецензии