мо трич клят моря
витікають із брегів
і тікають туди, де зоря
колише серпанок снів
мої ріки, втративши брід,
вічні греблі зносять ущент,
гуркотять, збиваючи з ніг,
рвучи спогадів кожен момент
я в твоїх океанах очей
не роздумавши потону
зі своїх самотніх ночей
докупи зліплю одну
я віддам тобі свої ріки,
свої тричі кляті моря,
аби тільки мої повіки
зігрівала твоя рука
Свидетельство о публикации №112101100901