Списаний папiр. Перевод Светланы Груздевой

Списаний   папір  упав  донизу,
Довго,   дуже  довго  не  писала.
І  у  почуттів  буває  криза –
Ніби  вік  жила   і   вік -  проспала.

Літерами   стрімко  пролетіли
Юність,  роки   молодості,   зрілість.
Десь  в  листі  чорнила  заніміли,
Потім  від  вологості   розмились.

Знаки  розділові  все  питали,
Відповідь  шукаючи  в  трьох  крапках.
Літери  на  смугах  позіхали,
Деколи  писалося   і   наспіх.

Вгору-вниз,  а  усмішка  з’явилась,
Наче   серед  літа   сніг,  як   диво.
Гарні  дні   із  спогадами  злились,
Це,  коли  була  іще  не  сива.

Він!  Зрівняти  з   ким?   Та,  просто  -  красень!
Годі  і  шукати  ті  зрівняння.
Так  її   смішив  -   ніхто,   ні  разу.
Зустріч   була   перша   й   не  остання.

Швидко  все  скінчилось,  як   чорнила.
Зміни  не  помітив  лист  у   смугах.
В  горі,  як  вовчиця,   вона  вила.
Стримала   себе  у  час  потугів.

Літери  загралися   у  м’ячик,
Ніжки  тупотіли на  папері,
Серденьку   не  раз  бувало  лячно,
Поки  гарний  красень   вийшов   в   двері.

Далі   вже   його життя   злетіло,
Шумне   і  незвичне,  світ  змінився.
Ні,   вона  нікого  не  винила,
Світ   чомусь  у  дзеркалі   скривився.
 
Літери   втомилися  і   синю
Маску   надягнули,   як   немає.
Й  це  послання ляже   в  темну   скриню –
Так  вона  сама   себе   карає.

Списаний  папір  упав  донизу…

(11.10.12)

Перевод Светланы Груздевой
http://www.stihi.ru/2012/10/15/350