Кажани ширяють у вечірньому присмерку,
легкими крилами лопочуть ледь чутно,
кава свіжа з дивним присмаком,
тілько вистигла доволі відчутно.
Я примостилась на малому стільчику,
горить лампа, гудуть комарі.
Кажани, мабуть зламали пальчики,
коли чіплялись за промінь зорі.
А вона світить і ніякої користі,
крім того, що поглядом лину.
Чому це кава, гаряча о шостій,
тепер холодна, з присмаком дивним...
Чудне
© Copyright: Людмила Мишагина Ми-Шутка, 2012
Свидетельство о публикации №112101107532
Свидетельство о публикации №112101107532
Рецензии