тудей!

...сьогодні вийшовши від зубного..:-)... і підійшовши до зупинки... зустріла його. Так його. Ні навіть не думайте що я його знаю... чи коли небуть раніше зустрічала. Напевно просто на енергетичному рівні відчула.. Спочатку звернула увагу на те як він стояв.. та на весь його обрис. Так він був з милицею, але це якось не кидалось в очі. Його погляд прямо й тупо спрямований на під'їжджаючі маршрутки.. його впевнений погляд та гармонічні риси обличчя... вираз.. серйозність та водночас така простота. Він просто вражав своєю силою. Я пильно вдивлялась у нього... навіть не приховуючи особливо це.. та від нього не діждала ніякої реакції.. ані моргання ані погляду. Скільки сили було у цьому мужньому чоловіці. Хоча на вигляд йому років.. невідомо скільки та небільше двадцяти п'яти чи семи.. Цей вік коли неможливо назвати вік. Він пройшов в ту саму маршрутку що й я. І далі.. далі ми їхали прямо і паралельно один одному.. я дивилася на нього і міркувала.. де саме .. і чому і яка причина того що він такий мужній та сильний тепер мусить ходити з цією милицею. Хотілося сказати йому щось але водночас не було ніякого бажання втручатися у його сильний світ зі своїми слабкими почуттями, волею, бажаннями і недоліками. Так між нами ніби була якась невідома перегородка прозора чи її не було а ми самі її придумали... Вийшли ми на одній і тій самій зупинці, та далі нам було не разом по дорозі... Сумно. Можливо ще поспостерігати. Здавалося недостойною бути з таким високим духом та почуттями... Але я ж його не знаю. Звідки такі висновки? Чому у мене виникли такі почуття.. Так. Я залишила його тому що відчула, що не хочу псувати його життя своїми проблемами, своїм тягарем.. Чи часто у Вас бувають такі миті, що ви не можете сказати чи звернутися до когось.. боїтеся.. вважаєте що щось не так, неправильно. Ми губимо тих з ким могли б бути щасливими, міняємо їх тому що ще не готові.. ще не закінчили школу, вуз, мало грошей.. які ж це дрібниці.. Хіба не варто віддатися коханню почуттю і разом потім усього досягати у цьому житті.. хіба справжні щирі стосунки цього не варті? Ну. Признайтеся собі і мені. За що? За гроші ми любимо один одного? Ні. Звичайно. Ну тут би можна було сказати багато й багато.. та я мушу спинитися... напевно. Тому що думка уже заплутується геть...
Спасибі за увагу. Ваша Ірисска. ;-)