Як же не кохати, не думАть,
Про країноньку із мовою співучою?
Все життя я буду пам'ятать,
Де співала колискому мама, чуйную.
Де навчала кроки першії ступать.
Слово "мама", "тато" - говорити.
Де Господь й мені ще дав впізнать,
Щастя мать дітей! І їх любити!
Як забути корені свої?
Хай не хату - стежку до бабусі,
Де з хорошим дідусем моїм жили?
Я не раз стежині чистій, тій, вклонюся!
Не забути мені поле і гаї,
Де блукала ще смарката й босонога.
Де співають говіркії солов'ї...
Ліс чарівний! З каменю дороги...
Як же не кохати, не думАть?
© Copyright: Раиса Андрейчук, 2012
Свидетельство о публикации №112101103643
Свидетельство о публикации №112101103643
Рецензии